На відзначення 204-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка Вінницький обласний художній музей спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка за сприяння Міністерства культури України презентуює виставку “Шевченко-художник”.

На виставці представлено 25 факсимільних репродукцій графічних творів митця з колекції Національного музею Тараса Шевченка.

Хист до малювання у Тараса прокинувся дуже рано, ще з дитинства він мав непереборне бажання будь-що навчитися малювати. Навколишній світ хлопець намагався відтворювати за допомогою підручних засобів: крейди, вугілля – на стінах хат, дверях, воротах.
Розвитку загальної художньої культури молодого Шевченка сприяло відвідування Ермітажу, Академії мистецтв, знайомство з полотнами відомих майстрів пензля, серед яких був російський художник Карл Брюллов, за клопотанням якого у травні 1838 року Тарас Шевченко став учнем Імператорської академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.

Вже через рік після вступу до Академії, у травні 1839 року, Шевченкові за малюнок, зроблений з натури на екзамені, постановою Ради Академії мистецтв присудили срібну медаль другого ступеня. У вересні 1840 року молодий художник одержав другу срібну медаль за картину з натури «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці», а у вересні 1841 року — третю, за картину «Циганка-ворожка».

Повернувшись із заслання, у травні 1858 року Шевченко почав працювати в техніці офорту і менш ніж за рік досяг неабияких успіхів у цій справі. 16 квітня 1859 року Шевченко подав на розгляд Ради Академії мистецтв гравюри з картини Рембрандта «Притча про робітників на винограднику» та з картини Івана Соколова «Приятелі» й просив надати йому звання академіка або дати програму від Академії для здобуття цього звання. Рада ухвалила «визнати призначеним в академіки й задати програму на звання академіка гравірування на міді». Шевченко напружено працював і до осені 1860 року закінчив усі роботи за програмою. 2 вересня 1860 року Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка з гравірування.

Про своє навчання в Академії мистецтв письменник розповів в автобіографічній повісті «Художник» і в листах. Серед більш як півтисячі торів художника – портрети, жанрові композиції, краєвиди, малюнки на біблійні, історичні, літературні сюжети, книжкові ілюстрації.