«Портрет жінки» Ян Засідатель (Іван Соколенко) 1876 р. полотно, олія

«Портрет жінки» створений Яном Засідателем у техніці олійного живопису в 1876 році.

Ян Засідатель (Іван Соколенко) (1833-1893)

– український художник-портретист. Українцець та православний, художник підписувався польським варіантом свого імені – Ян. Причиною тому, ймовірно, було зростання і навчання в польському маєтку, а згодом і дружба з представниками польського середовища.  Народився у 1833 році в кріпацькій сім’ї у селі Крикливець Ольгопільського повіту Подільської губернії (нині село у Крижопільському районі Вінницької області). За сприяння родини поміщиків Бжозовських Засідатель отримує початкову художню освіту в Одесі. Згодом кріпак Іван Соколенко переходить у власність родини Ґрохольських. Пізніше, разом із сином Грохольських Тадеушем їде навчатися живопису до Риму та Парижу. З початку 1870-х років художник назавжди оселився у Вінниці, розгорнувши тут свою багатогранну творчу діяльність. Природно, що у Вінниці, де Засідатель був одним із кращих портретистів, він мав велику популярність і визнання.

Строга елегантність вирізняє «Жіночий портрет» – одну з кращих робіт майстра. Це досконале за живописом і побудовою полотно стало своєрідним еталоном і високим взірцем творчості Засідателя. В цьому портреті панує спокій, внутрішня заглибленість і зосередженість. Відсутність антуражу дає можливість художнику зосере­дити увагу на головному – постаті моделі. Шляхетне, трохи видовжене обличчя приваблює зовнішньою красою, розумним і виразним поглядом, таємничим вира­зом, у якому відбивається її внутрішній світ і тонка душевна структура. В живописі полотна привертає увагу стриманий, благородний колорит темно-коричневих, чорних, білих, червоних та золотистих тонів, що вирізняються надзвичайною глибиною і ви­шуканістю. Пишне чорне волосся моделі прикрашене квітами підсніжників, що символізують весну та надії на світле майбутнє, відтіняє рожевувату білість обличчя, виписаного з бездоганним смаком, точними і гладкими мазками.

Ян Засідатель (Іван Соколенко) фото кін. 1860 – поч. 1870-х рр.

Світлом вихоплена рука моделі (з перснем та обручкою), граціозний жест якої виразний і сповнений жіночності. У ритмізованому русі мазків відбива­ються витончені лінії стрункої постаті, вбраної у вишукану чорну сукню, прикрашену брошкою, кораловим намистом та доповнену білим шовковим мереживом. При всій зовнішній елегантності, художник явив глядачеві не світський парадний портрет і не красу аксесуарів чи інших атрибутів, властивих цьо­му жанрові, а значущість внутрішнього світу моделі.