Один з найвідоміших шедеврів славетного австрійського портретиста Лампі Старшого Лампі Старшого, творчість якого посідає провідне місце в історії мистецтва Італії, Австрії, Польщі та Росії ХVІІІ ст. Перш за все Лампі знаний австрійський живописець, графік, мініатюрист, майстер парадного портрета, що удостоєний почесних звань професора та голови Ради Віденської Академії мистецтв, почесного членства Веронської академій мистецтв, Російської Імператорської та шведської академії красних мистецтв, почесний громадянин Відня. Автор численних портретів монархів Європи та представників дворянства: Австрійського імператора Йосипа ІІ, Польського короля Станіслава-Августа, Російської імператриці Катерини ІІ, Короля Карла та Елізабет Баварських та інших.

На  портреті представленому Вашій увазі відтворено постать одного з найвідоміших магнатів  Речі Посполитої і Російської Імперії, власника земель на Поділлі Графа Станіслава Щенсного Потоцького 1751-1805 рр. – польського шляхтича, державного та військового діяча, мецената, фундатора /домініканського костьолу 1786 р./, що здійснив вагомий вплив на розвиток міста Тульчин. Відомого також в історії претендента на польську корону, що мав почесний титул кавалера орденів Білого Орла  та Святого Андрія Первозванного, також йому належав титул Воєводи Руського, старости Бельзького, Звенигородського, Сокальського, Гайсинського також отримав військові звання Генерал-лейтенанта війська польського коронного/ головнокомандувача укр.-подільською дивізією/, маршалка Тарговицької конфедерації 1792р., Генерала російської армії.

Станіслав Потоцький – єдиний спадкоємець родинних маєтностей батька київського воєводи, магната Франца Салезія Потоцького та матері Анни Ельжбети Потоцької. Мав маєтності в Кристинополі, Умані, Тульчині, був власником Гусятина, Винників біля Львова. З часом набув, ще Дашівський і Кальницький, Немирівський і Ковалівський, Ободівський, Бубнівський, Немійський, Томашпільський ключі. Для своєї доньки Ружі в рахунок її посагу скуповував і окремі села та міста, набув Кураву, Котюжинці й Варницю, Літин, Гайсин.

Даний портрет написаний Лампі в так званий «польський період» двохрічного перебування митця на теренах Речі Посполитої 1788-1790 рр. Саме в цей час, майстер створив галерею портретів представників польсько-литовського дворянства Радзивіл, Любомирських, Потоцьких і звісно місце одного із найвиразніших  посідає – «Портрет С. Потоцького з синами». Художник створив власну памятку монументального рівня видатному польському  магнатові. Генерал Потоцький зображений в парадній уніформі: блискучих обладунках, з блакитною орденською стрічкою й слутським поясом, символами високого суспільно-дворянського рангу. Потоцький та його сини Єжи і Станіслав утворюють єдину цілісну групу, автор вміло вписав фігури у середовище картинного простору, відтворив фактуру металу – досягнувши контрастів у полиску холодного панцера до мякості тканини дитячого одягу, настроїв і темпераменту портретованих. Колорит портрету вирізняється тонкими нюансуваннями у відтвореннях образного ладу, ритмічного устрою композиції, об’ємів форми та характеру її освітлення. Загалом художник створив своєрідну алегорію віку людини. Ми бачимо непосидючість хлопчика в домашньому костюмі, який міцно тримає руку батька, серйозного поміркованого юнака, що дивиться на нас та зрілого чоловіка в лицарському обладунку.

Існують також, ще два авторських повтори цього портрета, представлені в експозиціях Парижського Лувру та Національного музею у  Варшаві. Загалом даний твір є одним із найцінніших і знаковіших полотен  портретної галереї родини Потоцьких та західноєвропейського живопису доби Просвітництва фондової колекції Вінницького обласного художнього музею.