08 листопада о 16:00 у рамках святкування 100-річчя незалежності Республіки Польща Вінницький обласний художній музей презентує виставку із фондового зібрання «Честь маємо, пані Хелено!».

У виставковій експозиції представлено один твір – «Портрет Хелени Августи Потоцької».

Портрет нещодавно повернувся з Національного науково-дослідного реставраційного центру України /Київ/, де над ним за бюджетні кошти, виділені Управлінням культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації, з лютого по червень 2017 року здійснювались реставраційні роботи.

Понад 70 років картина зберігалась у фондах музею під назвою «Портрет невідомої жінки» авторства невідомого художника. У 2008-му кандидат історичних наук Оксана Лобко у ході власних розвідок та досліджень встановила імена автора та портретованої особи.

«Портрет Хелени Августи Потоцької» належить пензлю вихідця з Білорусії, художника Мойсея Лейбовського, майстра портретного та пейзажного жанрів, який загинув у вільнюському гетто в роки Другої світової війни. Художник створив образ шляхетної пані у вишуканій вечірній сукні, з діадемою в масивній зачісці. Жінка сидить у кріслі на тлі романтичного пейзажу, перебираючи перлини довгого намиста та грайливо посміхаючись.

Хелена Августа Потоцька походила зі знатного литовського роду Радзивіллів. Заміж вийшла за польського графа Юзефа Потоцького, власника чималих маєтків із центральною садибою та палацом в смт. Антоніни /Хмельниччина/. Жила в інтер’єрах палацу, де її оточували цінні твори мистецтва, грали форма­ми бронза, мармурові скульптурні портрети відомих політичних діячів Речі Посполитої, вражали колекції севрської, саксонської та корецької порцеляни, старовинна зброя, бібліотека, що нараховувала 20 тисяч томів. В Антонінах сполучувались, магнатська фор­туна, англійський шик, французька елегантність, голландська чистота і українська працелюбність. «Куточком заходу на півдні Росії» назива­ли Антоніни, допоки їх щаслива зірка не згасла в часи буремних революційних подій початку XX ст.

Маємо сподівання на те, що виставка і пов’язана з нею музейна історія викличе неабиякий інтерес у істориків, краєзнавців та широких кіл громадськості.