Час – постійний стимул до дії. Він примушує нас рухатися все далі до нових цілей. Усе, що здається неможливим сьогодні, завтра стає реальністю, а післязавтра буденністю.

Багатьом здається, що музеї знаходяться поза цими концепціями, що вони – хранителі вічного – ніби завмерли в часі. Чи так це?

Аж ніяк ні. Навряд чи можна знайти зараз галузь, яка зазнавала б стільки змін, осмислень, впровадження новацій, оживлення підходів і правил, яких нині зазнають  музеї.

З простих сховищ матеріальної культури вони давно перетворилися на динамічні центри інформації,  сучасні джерела отримання знань.

Сучасний музей є поліфункціональною соціокультурною інституцією, яка забезпечує формування не лише культури пам’яті, але й важливих ресурсів для майбутнього.

Ці багатопланові задачі сформовані в діяльності Вінницького обласного художнього музею в життєздатну, сучасну структуру, де фундаментальні історико-культурні задачі поєднані з широким спектром комунікативних практичних компетенцій.

Впроваджуючи все нове й краще, відкриваючи свої інноваційні проекти, завдяки послідовній і вдумливій політиці, музей планомірно розвивається і впевнено рухається шляхом модернізації ось вже понад 25 років.

Одвічна музейна проблема підбору кадрів вирішується шляхом передачі знань досвідчених професіоналів-музейників молодим спеціалістам – нехай не завжди дипломованим мистецтвознавцям, а й філологам, історикам, педагогам.

У сучасному світі пошуків, проб, маніпулювання старими випробуваними принципами на новий лад, уникнення хаосу і деструкції – вже немале досягнення.

На цьому тлі зараз сприймається як досягнення не стільки створення нових форм , як їхня глибина, орієнтованість на високий смак і інтелектуальна затребуваність. Це і є найактуальнішим критерієм сьогодні.